Тяжко розповідати про книги, що вражають. Також тяжко описувати книги, в яких прекрасно все. І зміст, і форма, долі героїв, проблеми життя. Пригоди Огі Марча саме з таких.
Сол Беллоу – син російських емігрантів так званої першої хвилі, від народження Соломон Бєлов. Але до російської літератури та культури не має взагалі жодного відношення, на відміну від іншого російського літературного емігранта Набокова. Ще одна відмінність від Набокова, Беллоу таки отримав Нобелівську премію. Формулювання – за глибоке людське розуміння та тонкий аналіз культури. Пригоди Огі Марча, головний твір Беллоу, більше про людське розуміння, хоч і тонкий аналіз культури теж присутній.
Огі Марч – чиказький хлопець, що шукає власної долі в буремні роки між двома світовими війнами. Книга переповнена описами і розповідями про місця, людей, вчинки, успіхи й навдачі, і майже нічого про самого героя. Але вже після половини прочитаної книги, ми якимось чином знаємо все про самого Огі Марча. Можемо перемивати його вчинки, засуджувати думки, картати за втрачені можливості, чи захоплюватись відважністю. Не можу згадати іншої книги, яка б так яскраво розповіла про людину.
А ще, особливо цю книжку хотілось комусь подарувати. Поділитись простими мудростями, мотивацією і вірою в себе, якими вона переповнена. Саме так і зробив, тепер чекатиму, коли за півроку з’явиться нагода запитати, які враження.
Проза і публіцистика 